Накидав на макетці декілька вузлів. Щось узяв з працюючого, щось нове зробив. Ось наприклад як виглядає простий SSB-приймач з одним перетворенням частоти.
Пам'ятаєте скільки обвязки потрібно було для радянських мікросхем? Інколи це зводило нанівець усі переваги використання мікросхем.
У мене нічого зайвого. Лише компоненти які задають підсилення або сталу часу. Навіть перехідні ємності не завжди потрібні.
Складність кожної гібрідки досить невелика, це десь 10-15 компонентів. Ось перелік гібрідок на схемі з описом функціоналу та кількістю компонент (функціональна мнемоніка взята з радянських часів)
ПС2 - високорівневий змішувач (10)
УВ1 - підсилювач високої частоти (10)
УР1 - підсилювач проміжної частоти з регулюванням підсилення (13)
АТ2 - атенюатор керований напругою (10)
ДА1 - амплітудний детектор (11)
ПС3 - SSB-демодулятор (11)
УН2 - підсилювач потужності низької частоти (16)
Входи для подання гетеродинів орієнтовані на використання SI5351. Більшість модулів мають високоомні входи та низькоомні виходи, що спрощує узгодження каскадів та зменшує ризик збудження.
Приймач має досить серйозні параметри - ДД по інтермодуляції третього порядку не менше 90дб, глибина АРП - 60-70дб. АРП з двома сталими часу (швидка АРП). Тобто це не іграшка.
